Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 1 серпня 2019 року, 19:30
Цей звіт надається для ЗМІ та широкого загалу. Офіційною версією звіту є текст англійською мовою
Короткий виклад
- СММ констатувала збільшення кількості порушень режиму припинення вогню в Донецькій та Луганській областях, якщо порівнювати з попереднім звітним періодом.
- На ділянці розведення сил і засобів у районі Станиці Луганської команда Місії спостерігала за роботами з розмінування, що проводилися співробітниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
- За спостереженнями СММ, протипіхотні та протитранспортні міни обабіч дороги північніше Петрівського були вилучені, а протитанкові міни на дорозі між Богданівкою та Вікторівкою залишалися на місці.
- Місія зафіксувала реактивні системи залпового вогню, розміщені з порушенням ліній відведення в непідконтрольному урядові районі Луганської області.
- СММ сприяла встановленню режиму припинення вогню та здійснювала моніторинг його дотримання для уможливлення проведення ремонтних робіт на життєво важливих об'єктах цивільної інфраструктури, зокрема ремонту ліній електропередачі та водогонів, а також буріння водозабірних свердловин.
- Обмеження доступу СММ тривали, зокрема на непідконтрольному урядові блокпості неподалік від Верхньошироківського*.
Порушення режиму припинення вогню[1]
У Донецькій області СММ констатувала збільшення кількості порушень режиму припинення вогню, якщо порівнювати з попереднім звітним періодом, зафіксувавши тимчасом менше вибухів (17 супроти 43). Більшість порушень режиму припинення вогню зафіксовано в районах на південний захід і захід від н. п. Ясинувата (непідконтрольний урядові, 16 км на північний схід від Донецька).
У Луганській області Місія констатувала збільшення кількості порушень режиму припинення вогню, якщо порівнювати з попереднім звітним періодом, зафіксувавши тимчасом менше вибухів (20 супроти 24). Більшість порушень режиму припинення вогню, зокрема половину вибухів, зафіксовано в районах на захід від н. п. Кадіївка (кол. Стаханов; непідконтрольний урядові, 50 км на захід від Луганська).
Перебуваючи в н. п. Лозівський (непідконтрольний урядові, 32 км на захід від Луганська), спостерігачі чули приблизно 90 пострілів і черг зі стрілецької зброї на відстані близько 1–2 км на південно‑південний захід і західно‑південний захід, оцінені як навчання з бойовою стрільбою у зоні безпеки, що є порушенням рішення Тристоронньої контактної групи від 3 березня 2016 року щодо заборони навчань (занять) із бойовою стрільбою в зоні безпеки.
Ділянка розведення сил і засобів у районі Станиці Луганської
У межах ділянки розведення на північному краю зруйнованої частини мосту біля Станиці Луганської (15 км на північ від Луганська) спостерігачі бачили білу броньовану машину, що, за їхньою оцінкою, належала Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також двох офіцерів Збройних сил України при Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК))[2] та 10 саперів ДСНС неподалік, які несли металошукачі та щупи. З ранку і до 16:30, за спостереженнями Місії, сапери проводили обстеження за допомогою металошукачів та щупів в полях на північ від зруйнованої частини мосту та зрізали кущі.
Протягом дня члени патруля Місії бачили, як мирні жителі продовжували перетинати міст, а співробітники міжнародної гуманітарної організації несли на ношах 80‑річну жінку повз контрольний пункт в'їзду‑виїзду (КПВВ) Збройних сил України. Згодом на машині швидкої допомоги її повезли у напрямку н. п. Станиця Луганська (підконтрольний урядові, 16 км північ від Луганська).
На ділянці розведення команда СММ також бачила до 5 членів збройних формувань (з нарукавними пов'язками з написом «СЦКК»), які стояли між південним краєм зруйнованої частини мосту та стоянкою на південно‑південний захід від блокпоста збройних формувань.
Інші ділянки розведення сил і засобів[3]
Перебуваючи на північній околиці н. п. Калинове-Борщувате (непідконтрольний урядові, 61 км на захід від Луганська), команда СММ чула 2 вибухи невизначеного походження (за оцінкою, поза ділянкою розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська), але в межах 5 км від неї). Здійснюючи моніторинг у н. п. Золоте‑5 (Михайлівка; непідконтрольний урядові, 61 км на північний захід від Луганська), члени патруля Місії чули постріл зі стрілецької зброї (за оцінкою, поза ділянкою розведення, але в межах 5 м від неї).
Ведучи спостереження поблизу ділянки розведення в районі н. п. Петрівське (непідконтрольний урядові, 41 км на південь від Донецька), спостерігачі відзначили там спокійну ситуацію.
Відведення озброєння
СММ продовжувала здійснювати моніторинг відведення озброєння, передбаченого Меморандумом, а також Комплексом заходів і Доповненням до нього.
Озброєння, розміщене з порушенням ліній відведення
Непідконтрольні урядові райони
На основі доступних СММ даних повітряного спостереження станом на 28 липня виявлено наявність 7 реактивних систем залпового вогню (невстановленого типу) на полігоні поруч із н. п. Міусинськ (62 км на південний захід від Луганська).
31 липня
Безпілотний літальний апарат (БПЛА) СММ малого радіуса дії зафіксував 1 міномет (2Б11 «Сани», 120 мм) на південній околиці н. п. Донецький (49 км на захід від Луганська).
1 серпня
Спостерігачі бачили 7 самохідних гаубиць (2С1 «Гвоздика», 122 мм) біля н. п. Мануйлівка (65 км на схід від Донецька).
Озброєння, розміщене за лініями відведення, але за межами виділених місць зберігання озброєння
Непідконтрольні урядові райони
28 липня
На основі доступних СММ даних повітряного спостереження виявлено наявність:
- 16 танків, 4 самохідних гаубиць або самохідних артилерійських гармат та 3 буксируваних гаубиць чи мінометів на полігоні неподалік від Мануйлівки; та
- 13 танків, 11 самохідних гаубиць, 12 буксируваних гаубиць чи мінометів та 1 зенітний ракетний комплекс (невстановленого типу) на полігоні поблизу Міусинська (див. вище).
Ознаки військової присутності та присутності військового типу в зоні безпеки[4]
Підконтрольні урядові райони
30 липня
БПЛА СММ малого радіуса дії виявив:
- 3 бойові машини піхоти (БМП‑1 — 2 од.; БМП‑1 — 1 од.) у районі н. п. Троїцьке (69 км на захід від Луганська); та
- 1 бронетранспортер (МТ‑ЛБ) на східній околиці н. п. Красногорівка (21 км на захід від Донецька).
1 серпня
Місія зафіксувала:
- 1 БТР-80 у н. п. Попасна (69 км на захід від Луганська);
- 2 зенітні установки (ЗУ-23, 23 мм) та 2 БМП‑1 поблизу н. п. Золоте-2 (Карбоніт; 62 км на захід від Луганська);
- 1 зенітну установку (ЗУ-23, 23 мм) біля житлового району Красногорівки; та
- 1 БТР-4, який стояв східніше н. п. Новокалинове (29 км на північний захід від Донецька).
Протитанкові міни знову зафіксовані неподалік від Саханки та Богданівки, а також вилучені протипіхотні та протитранспортні міни в районі Петрівського
27 липня БПЛА СММ малого радіуса дії виявив сукупно 16 протитанкових мін, установлених поперек автодороги M14, приблизно за 2,5 км на південний захід від н. п. Саханка (непідконтрольний урядові, 24 км на північний схід від Маріуполя) та орієнтовно за 1 км на північний схід від н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 20 км на схід від Маріуполя), а також ще одну спалену міну. За оцінкою, усі ці міни належали збройним формуванням (для ознайомлення з попередніми спостереженнями див. Щоденний звіт СММ станом на 19 червня 2019 року).
1 серпня команда Місії вкотре зафіксувала 3 протитанкові міни, установлені поперек дороги між н. п. Богданівка (підконтрольний урядові, 41 км на південний захід від Донецька) та н. п. Вікторівка (непідконтрольний урядові, 42 км на південний захід від Донецька), приблизно за 150 м на північ від ділянки розведення в районі Петрівського, а також 35 протитанкових мін орієнтовно за 225 м далі на схід поперек тієї ж дороги (за оцінкою, усі належали Збройним силам України). На відстані близько 500 м на північно‑північний схід від північного краю ділянки розведення в районі Петрівського, у полі за 12 м східніше дороги CO51532, спостерігачі відзначили, що принаймні 7 протипіхотних мін (щонайменше чотири МОН‑100 та три МОН‑200) та 3 протитранспортні міни (TM‑83), про які повідомлялося раніше, були нещодавно вилучені.
Продовження траншей та свіжі місця вогневого ураження (вирви) біля Водяного і Пікуз
30 липня на основі доступних СММ даних повітряного спостереження виявлено, що три траншеї були подовжені (з 20 до 60 м у довжину) у районі за 1–2 км на північний схід і схід від н. п. Водяне (підконтрольний урядові, 19 км на північний схід від Маріуполя), а ще дві траншеї — відповідно на 40 та 65 м на відстані 4 км на схід від н. п. Талаківка (підконтрольний урядові, 17 км на північний схід від Маріуполя) — усі, за оцінкою, належать Збройним силам України.
На основі цих даних повітряного спостереження виявлено подовження ще двох траншей (на 30 і 60 м відповідно) за 3,5 км на захід від н. п. Азов (кол. Дзержинське; непідконтрольний урядові, 25 км на північний схід від Маріуполя), а також 25‑метрове подовження траншеї за 1 км на північ від н. п. Пікузи (кол. Комінтернове; непідконтрольний урядові, 23 км на північний схід від Маріуполя) — усі, за оцінкою, належать збройним формуванням. За допомогою цих даних також зафіксовано приблизно 20 нещодавно утворених вирв у цьому районі, де було виявлене подовження траншей на відстані 1 км на північ від Пікуз, а також ще кілька свіжих вирв приблизно за 2 км північніше Пікуз. Згаданих подовжень траншей та вирв не було видно на зображеннях від 14 липня 2019 року.
Зусилля СММ зі сприяння проведенню ремонтних робіт на об’єктах цивільної інфраструктури
Місія здійснювала моніторинг дотримання режиму припинення вогню для уможливлення проведення ремонтних робіт на ділянці водогону між н. п. Золоте‑3 (Стахановець; підконтрольний урядові, 61 км на захід від Луганська) та Попасною, на лініях електропередачі, що постачають електроенергію на Петрівську водонасосну станцію поблизу н. п. Артема (підконтрольний урядові, 26 км на північ від Луганська), а також для забезпечення буріння водозабірних свердловин поблизу Раївки та демонтажу обладнання на водозабіринх свердловинах у мікрорайоні Кондрашівка у Станиці Луганській.
Місія і далі сприяла забезпеченню функціонування Донецької фільтрувальної станції (15 км на північ від Донецька).
Підрив невибухлого снаряда через лісові пожежі біля блокпоста у Верхньошироківському
31 липня спостерігачі бачили згорілі траву та ліс у східній частині лісопосадки неподалік від блокпоста в н. п. Верхньошироківське (кол. Октябр; непідконтрольний урядові, 29 км на північний схід від Маріуполя), та чули вибух, оцінений як підрив невибухлого снаряда на відстані 500–600 м на захід від їхньої позиції. За спостереженнями Місії, пожежа наближалася до лісопосадки за 200 м на схід від блокпоста.
Прикордонні райони, які не контролюються урядом
1 серпня упродовж орієнтовно 1 години спостереження в пункті пропуску на кордоні поблизу н. п. Маринівка (78 км на схід від Донецька) команда СММ бачила 11 автомобілів (2 з українськими номерними знаками України, 4 — з російськими і 5 із табличками «ДНР»), 1 вантажівку (вантаж розгледіти не вдалося) та 1 автобус (обидва з табличками «ДНР»), що заїхали до України. Водночас, за спостереженнями СММ, з України виїхали 22 автомобілі (4 з українськими номерними знаками, 7 — із російськими та 11 із табличками «ДНР»), 4 вантажівки (вантаж розгледіти не вдалося) та 3 автобуси (усі з табличками «ДНР»).
Місія продовжувала стежити за ситуацією в Херсоні, Одесі, Львові, Івано‑Франківську, Харкові, Дніпрі, Чернівцях і Києві.
*Обмеження свободи пересування та інші перешкоди у виконанні мандата СММ
Робота з моніторингу та свобода пересування СММ обмежені загрозами у сфері безпеки, включаючи ризики, пов’язані з наявністю мін і невибухлих боєприпасів, а також іншими перешкодами, які щодня змінюються. Мандат СММ передбачає вільний і безпечний доступ по всій Україні. Усі підписанти Комплексу заходів погодилися з необхідністю вільного та безпечного доступу, а також із тим, що обмеження свободи пересування СММ є порушенням і що на такі порушення необхідно швидко реагувати. Вони також дійшли згоди, що СЦКК повинен сприяти такому реагуванню та здійснювати загальну координацію робіт з розмінування. Однак збройні формування в окремих районах Донецької та Луганської областей часто відмовляють СММ у доступі до районів, прилеглих до непідконтрольних урядові ділянок кордону України (наприклад, див. Щоденний звіт СММ від 1 серпня 2019 року). Діяльність СММ у Донецькій та Луганській областях, як і раніше, залишалася обмеженою після того, як 23 квітня 2017 року поблизу Пришиба стався інцидент, який призвів до загибелі людини. Унаслідок цього спроможність Місії вести спостереження залишалася обмеженою.
Заборона доступу:
- На блокпості, розташованому на захід від н. п. Верхньошироківське (кол. Октябр; непідконтрольний урядові, 29 км на північний схід від Маріуполя), троє членів збройних формувань вкотре заборонив патрулю Місії проїзд, пояснивши це «наказами від командирів».
Регулярні обмеження на ділянках розведення сил і засобів та через міни/невибухлі боєприпаси:
- Не здійснивши суцільного розмінування та вилучення невибухлих боєприпасів, сторони і далі відмовляли СММ у необмеженому доступі до ділянок розведення в районі Золотого та Петрівського, а також у можливості пересуватися окремими дорогами, які раніше були визначені як важливі для здійснення Місією ефективного моніторингу та для пересування цивільних осіб.
Затримка:
- На блокпості, розташованому на захід від Верхньошироківського, четверо членів збройних формувань затримали патруль Місії без зазначення конкретних причин. Після очікування на блокпості приблизно 30 хвилин відповідно спостерігачам дозволили проїхати.
Інші перешкоди:
- Пролітаючи над районами біля н. п. Богданівка (підконтрольний урядові, 41 км на південний захід від Донецька), БПЛА СММ малого радіуса дії зазнав впливу перешкод сигналу (за оцінкою, ймовірно внаслідок глушіння)[5].
[1] Більш детальну інформацію про всі випадки порушення режиму припинення вогню, а також мапи Донецької та Луганської областей, де відмічені всі місця, згадані у звіті, представлено у додатку.
[2] Спільний центр із контролю та координації (СЦКК) було створено у вересні 2014 року Україною та Російською Федерацією , які призначили по одному із представників для спільного керування СЦКК. До складу Спільного центру увійшли офіцери Збройних сил України та Збройних сил Російської Федерації, котрі були розміщені в різних секторах Луганської та Донецької областей. У грудні 2017 року офіцери Збройних сил Російської Федерації були виведені зі складу СЦКК, після чого вони залишили Україну.
[3] Розведення передбачено Рамковим рішенням Тристоронньої контактної групи про розведення сил і засобів від 21 вересня 2016 року.
[4] Згадана у цьому розділі техніка не підпадає під дію Мінських угод щодо відведення озброєння.
[5] Глушіння сигналу могло здійснюватися з будь-якого місця в радіусі кількох кілометрів від місцеположення БПЛА.