Ґендерна рівність у контексті досягнення миру та безпеки
З нагоди Міжнародного жіночого дня спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ), які працюють координаторами з ґендерних питань, розповідають про їхню щоденну роботу, спрямовану на встановлення ґендерної рівності, і діляться своїми думками про те, чому СММ має чіткий намір встановити зв’язок між забезпеченням ґендерної рівності і зусиллями з налагодження стабільного миру і рівня безпеки.
Координатори СММ з ґендерних питань сприяють встановленню ґендерної рівності серед членів своїх команд і Місії загалом, а також в тих громадах, де вони здійснюють свою діяльність. Координатори, серед яких є представники обох статей, тісно співпрацюючи в рамках своєї мережі, консультують своїх колег із СММ і надають їм підтримку для того, щоб у звітах Місії та її діяльності інтереси та доробок як чоловіків, так і жінок, були враховані та висвітлені.
Як і далі свідчать дослідження, жодна країна світу досі не спромоглася повністю усунути розрив, який існує між жінками і чоловіками. ОБСЄ визнає, що наявна гендерна нерівність часто загострюється саме під час конфліктів, а тому зі свого боку робить усе можливе, щоб підтримати Резолюцію Ради Безпеки ООН (РБ ООН) № 1325 «Жінки, мир, безпека». Ця визначна в історії організації резолюція закликає до усунення перешкод на шляху до всеосяжної участі жінок у справі підтримання і сприяння миру та безпеці. Мережа координаторів із ґендерних питань у складі СММ була створена в 2015 році і включає понад десять членів Місії по всій Україні, а також спеціального радника з ґендерних питань, який перебуває в Києві.
Марінка Франулович, координатором Місії з ґендерних питань у Донецьку, є членом команди зі 186 спостерігачів, серед яких, окрім неї, є ще 32 жінки. Не зважаючи на їхню відносно невелику чисельність, наразі жінки представлені майже в усіх підрозділах команди, і, на думку Марінки, приносять їй відчутну користь.
«Траплялися випадки, коли ми зверталися до місцевих жителів і просили їх розповісти про наявні проблеми, зокрема про ситуацію з дотриманням прав людини, і вони прохали, щоб із ними розмовляла саме жінка-спостерігач». Наводячи приклад того, як присутність СММ впливає на місцевих жінок, Марінка розповіла нам про Валентину — 65-річну директорку школи в Олександрівці. Йдучи до школи, яка повсякчас потрапляє під обстріли й оточена мінами, її учні мають проходити повз озброєних військовослужбовців. Валентина розповідає про те, як вона намагається навчати дітей цінувати мир і дружбу, і зазначає, що сама присутність спостерігачів Місії часто сповнює надією місцеву громаду. Той факт, що команду СММ у Донецьку очолює жінка, Ольга Скриповська, дає безсумнівні переваги в тому, що вона забезпечує розмаїття думок під час зустрічей із представниками силових структур, в яких панівну роль відіграють чоловіки.
Матті Інкеройнен, координатор із питань стратегії досягнення ґендерної рівності в команді спостерігачів, що базується в Луганську, проводить серед своїх колег спеціальні навчальні інструктажі, пояснюючи, як конфлікт по-різному впливає на жінок і чоловіків. Так, він наводить приклад Насті[1], яка очолює військово-медичну службу одного з збройних формувань «Луганської Народної Республіки». За словами Насті, головне випробування для жінок в бойових умовах — «пристосовуватися до ситуації, звикнути до середовища й поганих матеріально-побутових умов». Вона вважає, що жінки «повинні зоставатися спокійними та сильними, оскільки слабких ніхто не потерпить». Колеги Матті, які працюють у його команді, походять із різних країн з різноманітним культурно-соціальним середовищем і мають різноманітний професійний досвід. Для того, щоб вони досягли глибокого розуміння проблем ґендерної рівності шаблонного підходу замало. «Індивідуальний підхід до вивчення гендерних аспектів позитивно позначається як патрулюванні, так і на формуванні звітів», — відзначав Матті.
Енні Сиретт є координатором із ґендерних питань у команді, розміщеній у Сєвєродонецьку. Вона поділилася з нами історією про те, як минулорічна кампанія ОБСЄ «16 днів проти насильства щодо жінок» вплинула на місцевих жінок, які брали в ній участь. Коли через три місяці після завершення кампанії Енні зустрілася з власницею місцевого магазину, вона і далі носила ту білу стрічку, що Енні їй тоді подарувала. «Вона каже, що покупці часто розпитують, а вона радо пояснює їм, що це за стрічка», — сказала Енні. «Вона явно пишалася тим, що носить цю стрічку, і завжди була рада підтримати розмову, яка зав’язувалася у зв’язку з цим. Це дуже слушне нагадування про те, що навіть просто спілкуючись з людьми, ми маємо змогу допомогти їм змінити їхнє сприйняття і ставлення до ґендерної проблематики», — додала вона.
В інших регіонах України спільні зусилля координаторів із гендерних питань також приносять свої плоди. Ендрю Оффенбахер, координатор із ґендерних питань, який працює в Херсоні на півдні України, пояснив, що при зборі відомостей надзвичайно важливо враховувати ґендерні та вікові аспекти, оскільки жінки, чоловіки, юнаки та дівчата можуть мати різні побоювання та потреби в сфері безпеки. «Наші звіти повинні точно відображали те, наскільки конфлікт по-різному впливає на жінок і чоловіків», — сказав Ендрю, — «Жінки, наприклад, часто складають переважну більшість в громадах внутрішньо переміщених осіб. Звіти вказують на те, серед тих, хто проживає поблизу лінії зіткнення, літні жінки є особливо вразливими з економічної точки зору і стикаються з найбільшими матеріальними труднощами». Ендрю також розповів про Наталію, директора неурядової організації «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір» у Херсоні, який надає безоплатну правову допомогу українським військовослужбовцям, які повернулися, та їхнім сім’ям. Наталія твердо переконана в потребі щодалі активнішого залучення жінок у процес встановлення миру, оскільки з власного досвіду знає наскільки важлива їхня участь. «Попри те, що жінки є надзвичайно важливою частиною суспільства, вони недостатньо представлені на вищому політичному рівні», — зазначив Ендрю.
Зазираючи в майбутнє, радник СММ із ґендерних питань Іветт Ланґенхейзен зазначає, що стратегія досягнення ґендерної рівності і надалі потребуватиме постійної уваги. «Мережа координаторів із ґендерних питань і далі продовжуватиме свою роботу на фундаменті вже досягнутого», — розповіла Іветт. Вона підкреслює значущість співпраці СММ із громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями задля сприяння встановленню ґендерної рівності. «Резолюція РБ ООН № 1325 спонукає нас розглядати більш комплексні, а тому ефективніші підходи до питань безпеки. Врахування інтересів і доробку жінок і чоловіків у нашій діяльності, спрямованій на встановленню миру та безпеки, призведе до більш дієвих результатів зі стійкішим ефектом», — зазначила вона.
[1] псевдонім