Представниця ОБСЄ сумує через смерть російського журналіста, осуджує нові випадки порушень свободи ЗМІ в Україні

ВІДЕНЬ, 17 червня 2014 р. – Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунья Міятович заявила, що вона глибоко переживає смерть російського журналіста Ігоря Корнелюка на сході України. Пані Міятович висловила щирі співчуття родині та колегам Ігоря Корнелюка.

«Ця смерть є ще одним жахливим нагадуванням про те, що недостатньо зусиль докладається для захисту журналістів, які ризикують своїм життям, висвітлюючи хід подій із зон конфлікту в Україні», – зазначила пані Міятович.

Журналіст Ігор Корнелюк разом із двома своїми колегами з Всеросійської державної телерадіокомпанії попав під мінометний обстріл поблизу Луганська, де їх знімальна група висвітлювала конфлікт. За повідомленнями, Ігоря Корнелюка було серйозно поранено, і він помер того ж дня у місцевій лікарні. Повідомляється про зникнення звукорежисера Антона Волошина.

«Звертаюсь із закликом до органів влади швидко й ретельно розслідувати обставини цього смертельного нападу та притягнути винних до відповідальності», – закликала пані Міятович.

Пані Міятович також висловила глибоке занепокоєння щодо погіршення свободи медіа в Україні.

«Мене також хвилюють утиски журналістів у країні, позаяк це негативно позначається на професійних працівниках ЗМІ, які прагнуть інформувати громадськість. Я продовжую закликати всі сторони надати можливість журналістам виконувати їх роботу вільно та у безпечний спосіб», – підкреслила пані Міятович.

Представниця ОБСЄ заявила, що її Бюро продовжує вести моніторинг ситуації та оприлюднювати інформацію про порушення свободи медіа. Серед найостанніших інцидентів є такі:  

• 14 червня п.р. кореспондент Євгеній Давидов та звукоінженер Нікіта Конашенков із російського державного телеканалу «Звезда» були затримані українськими військовими на КПП поблизу села Покровське Дніпропетровської області. Вчора вони були звільнені. Після того, як їх звільнили, вони обидва заявили, що їх били під час утримання під вартою.  Ця заява повинна бути ретельно розслідувана органами влади.
• 6 червня п.р. телеоператор Андрєй Сушенков та звукоінженер Антон Малишев з цього ж каналу були затримані українськими військовими й звільнені через три дні.
• 9 червня п.р. представники так званої Донецької Народної Республіки поставили вимогу перед всіма місцевими інтернет-провайдерами надавати інформацію про користувачів, у тому числі адреси електронної пошти, списки контактів, логiн, реєстри відвідувань сайтів та іншу інформацію, погрожуючи конфіскацією обладнання.
• 8 червня п.р. Євгена Сердюкова та його батька Василя Сердюкова, які обоє працюють у виданні «Сердитая газета», було побито озброєною групою у Луганську. 
• 6 червня п.р. знімальна група Всеросійської державної телерадіокомпанії, попри дійсну акредитацію, була вигнана з приміщення Верховної Ради та зазнала словесної образи з боку члена Верховної Ради Олега Ляшка, який звинуватив журналістів у шпигунстві.
• 6 червня п.р. група невідомих осіб здійснила підпал редакційного приміщення газети «Горняк» у м. Торез Донецької області.
• 4 червня п.р. кореспонденту миколаївської інтернет-газети «Новости-N» Андрію Влащенку погрожувала група осіб, які захопили його записуюче обладнання та стерли записи.
• 4 червня п.р. телеоператору Різі Велі та технічному директору Руслану Алієву з кримськотатарського телеканалу «АТР» представники національної прикордонної служби відмовили у в’їзді на КПП у Мелітополі.
• 4 червня п.р. Руслан Югош, журналіст кримського новинного порталу «События Крыма», повідомив, що його матір викликали у поліцію, щоб вчинити тиск на нього.
• 3 червня п.р. кількох журналістів у Миколаєві залякували протестувальники, які намагалися не допустити, щоб вони проводили відеозйомку.
• 3 червня п.р. Антон Водяной, журналіст онлайн-порталу «Инсайдер» був, за повідомленнями, затриманий і побитий українськими військовими біля міста Ізюм Харківської області. Наступного дня його було звільнено.
• 2 червня п.р., прокуратура Сімферополя видала попередження Шевкету Кайбуллаєву, головному редактору кримськотатарської газети «Авдет», за поширення екстремістських матеріалів, що є, згідно з повідомленнями, реакцією на газетні публікації з критикою нинішньої кримської влади. 

Крім цього, пані Міятович зауважила, що у професійних працівників медіа в Криму й надалі залишаються проблеми з отриманням акредитації для відвідання офіційних зустрічей. 9 червня п.р. журналістам із сімферопольського Центру журналістських розслідувань було знову відмовлено в акредитації для присутності на зустрічі Ради міністрів Криму.